Всесвітній день поезії щорічно святкується 21 березня. Відзначити його у Національному заповіднику «Глухів» допомогла Ірина Семенівна Колтакова, яка є не тільки знаною в Україні і далеко за її межами колекціонеркою дзвонів та дзвіночків, а й талановитою поетесою. Послухати вірші у авторському виконанні були запрошені студенти ІІІ курсу Глухівського агротехнічного інституту ім. С.А Ковпака Сумського НАУ.
Ірина Семенівна вдало поєднала розповідь про свій творчий шлях з декламуванням власних віршів («Ода марафонцю, який фінішував останнім», «Древній Глухів», «30 храмів Глухова», «Харлампієв монастир» та ін.), продовживши зустріч зі студентами на виставці дзвіночків і повідавши їм історію створення своєї колекції. Юнаки та дівчата були в захоплені від розмаїття форм експонатів та матеріалів, з яких вони виготовлені, про що зробили відповідний запис у книзі відгуків.
Древній Глухів я люблю і знаю –
В світі міста краще не знайду.
І, немов, історію гортаю,
Коли його вулицями йду.
Ось біліє Тріумфальна брама,
Есмань-річка стрічкою біжить,
І велично височіють храми,
Над якими сонячна блакить.
Кажуть, Глухів – провінційне місто,
Мабуть, хтось історію забув –
Триста літ пройшло, як урочисто
Названий столицею він був.
Я думками в давнину порину
І в уяві бачу у цю мить
Дивовижної краси картину –
Троїцький собор ще височить.
Зовсім поруч церква Миколая –
Кожна баня золотом блищить.
І вона чудово пам’ятає
Трьох століть минулих кожну мить.
Я побачу дзвони на дзвіницях
І почую дивний передзвін –
З величі гетьманської столиці
Шана щира і низький уклін.
Ірина Колтакова
Залишити відповідь