Обговорення Глухівських статей Дем’яна Ігнатовича

15 лютого 2019 р. у Національному заповіднику «Глухів» було велелюдно. На круглий стіл, присвячений 350-й річниці обрання гетьманом Лівобережної України Дем’яна Ігнатовича і підписання Глухівських статей, зібралися провідні фахівці у сфері сучасної української академічної історіографії та суспільно-політичної історії, наукові співробітники історико-культурних заповідників, учителі історії загальноосвітніх шкіл, студенти Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка і Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Захід відбувся за сприяння Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Центрального державного історичного архіву України м. Києва, Глухівського міського краєзнавчого музею.

Програма круглого столу була складена таким чином, щоб присутні змогли з’ясувати не тільки політичні передумови підписання Глухівських статей і їх значення у врегулюванні стосунків між Гетьманщиною і Московією, а й розібратися у наслідках цього договору. Як зауважив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актових джерел Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко, для того, щоб бути об’єктивним, треба відкинути всі нашарування, що відклалися у цьому питанні за радянську добу і подивитися на цю подію очима сучасників Дем’яна Ігнатовича.

Аналіз Глухівських статей, зроблений доцентом кафедри історії, правознавства та методики навчання ГНПУ ім. О. Довженка Валерієм Бєлашовим, поклав початок науковому дискурсу, який тривав упродовж двох годин на одному подиху. Доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України, професор Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Євген Луняк зробив акцент на передумовах підписання статей, а коментарі Віктора Брехуненка, як і знайомство з його книжками «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.», «Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле», що органічно уплелися в контекст обговорюваного питання, все розставили по своїх місцях.

Свої наукові напрацювання на круглому столі представили і співробітники Заповідника. Перш за все, присутні змогли ознайомитись з електронною версією списку Глухівських статей (зробленого, очевидно, вже у ХVІІІ ст.), замовленою у Центральному державному історичному архіві України (м. Київ). А головне – Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідного відділу, вивчаючи топографію Глухова ранньомодерної доби, не тільки установив точне місце підписання Глухівських статей, а й зрежисував історичну реконструкцію цієї події, чим не тільки здивував учасників круглого столу, а й логічно його завершив.

Значення Глухівських статей 1669 року ще не до кінця з’ясоване і поціноване сучасною історичною наукою. Їх обговорення проходило упродовж 4-х днів – найдовше, у порівняльному хронометражі всіх рад, після Хмельницького і до Скоропадського. Підготовка до підписання Глухівських статей тривала 5 місяців. Незважаючи на затятість сторін у веденні перемовин та їх складність, українській дипломатії вдалося одержати певну перемогу. Умови співіснування Гетьманщини і Московії покращилися, а українська держава проіснувала ще майже 100 років.