Рід Маркевичів. Персоналії

Безсумнівно, наша мала Батьківщина щедра талантами. Чимало відомих в Україні діячів народилося на Глухівщині. Серед таких особистостей – Микола Андрійович Маркевич (1804–1860) – один із яскравих представників української історіографії, архівіст, етнограф, фольклорист, поет, композитор, музикознавець, уродженець с. Дунаєць Глухівського повіту.

19 лютого 2019 р. у конференц-залі Національного заповідника «Глухів» для студентів першого курсу (група 11 АГ) Глухівського коледжу Сумського національного аграрного університету відбувся просвітницький захід «Рід Маркевичів. Персоналії» до 215-ї річниці від дня народження М.А. Маркевича. Науковці Заповідника сіли за круглий стіл із студентською молоддю та у форматі наочної розповіді-бесіди, з використанням аудіо-відео засобів, у невимушеній і дружній атмосфері ознайомили присутніх з постаттю видатного земляка. Акцент було зроблено на основній праці Миколи Андрійовича – п’ятитомній «Історії Малоросії» – та оригінальній концепції розвитку державності, поданій у ній.

Майбутні агрономи дізналися, що ще з XIX ст. визначні російські діячі виступали проти важливої наукової діяльності Миколи Маркевича, адже за визначенням російського літературного критика В. Бєлінського «Малоросія ніколи не була державою, звідси випливає, що і своєї історії в строгому значенні не має». За часів же існування СРСР праці М. Маркевича підпали під заборону партійної номенклатури та радянської цензури, а його самого офіційно назвали «українським буржуазним націоналістом».

Поза увагою присутніх не залишилися й інші відомі праці історика: «Мазепа», «Гетьманство Барабани», «Про інших гетьманів малоросійських», «Про козаків». Було також наголошено, що Микола Андрійович став відомим колекціонером старовинних історичних документів, створив історичний архів, який налічував 12 тис. рукописів з рідкісними стародруками, історичними манускриптами, гетьманськими універсалами, етнографічними конспектами, де домінувала частка оригіналів, що сягала кінця XVI ст.

Наочна бесіда-розповідь мала неабиякий науково-пізнавальний ефект, бо визначалася як значущістю теми, так і доцільністю застосовуваних методів і прийомів, емоційністю та відкритістю її учасників.