Про похід на легендарну Барвінкову гору з учнями Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою ми домовлялися вже давно. Нарешті було визначено термін, і група з 36-ти чоловік виїхала до с. Перемоги Глухівського р-ну, де знаходилася відправна точка нашого походу.
Початок травня було обрано не випадково, оскільки в цей час починає квітнути барвінок, як не випадково обрана однойменна назва урочища. І дійсно, унікально те, що ця рослина дивним чином розрослася тільки на невеличкій ділянці древнього городища, схили якого у травні густо вкриваються блакитними квітами. Серед місцевих жителів ходять легенди про «царицині погреби» та блакитноокого сина володарки замку, який у давнину стояв на цьому місці.
Ліцеїсти та панянки із великим задоволенням та ентузіазмом, подолавши шлях у кілька кілометрів, пройшли таємничими стежками до залишків давньої фортеці. Наввипередки вони збиралися по стрімких схилах гори та кріпосних валах, затамувавши подих слухали розповіді про закляте місто, що провалилося у безодню, та незліченні скарби, які таїть у собі Барвінкова гора. Діти непідробно дивувалися, чому так незвичайно росте барвінок – тільки у одному місці, саме там, де була фортеця. Вони довідалися і про наукове значення та висновки археологів про поселення, що належало прадавньому народові – скіфам, племена яких проживали колись на землях сучасної Глухівщини.
Залишити відповідь