Коли 1 червня 2019 року сіло сонце і на Глухів опустилася перша літня тепла ніч, до Заповідника стали поспішати гості. Вишукані та ніжні дами і галантні кавалери безшумно заповнювали невеликий, цієї ночі якийсь по-особливому затишний, зал старовинного будинку шляхетської родини Кочубеїв – пам’ятки архітектури, збудованої у 1904 р.
Організатор та ініціатор уже традиційних у місті «Ночей історії» генеалог Віра Назарова разом із колективом Заповідника доклали максимум зусиль, щоб четверта «Ніч історії Глухова» відбулася. Цього разу автори проекту відтворили атмосферу вечора у клубному салоні, на кшталт тим музичним вечорам, які влаштовувалися місцевими дворянами і поміщиками у кінці XIX ст. Звучала музика, завсідні гості та нові відвідувачі заходу, які приїхали до давньої гетьманської столиці із інших міст України, ба, навіть більше, із інших країн – Білорусі та Росії – займали місця у святковій залі.
Лектори четвертої «Ночі історії» – кращі знавці історії Глухівщини: Світлана Білевич, м. Глухів, доцент кафедри технологічної і професійної роботи Глухівського державного педагогічного національного університету ім. О. Довженка; Микола Горох, м. Чернігів, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського; Леся Іванченко, м. Київ, кандидат історичних наук, науковий співробітник Музею книги і друкарства України; Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів».
Перерви між лекціями поціновувачі історії проводили за неквапними світськими бесідами із чашечкою міцної кави та музичними паузами, під час яких виконувались унікальні, віднайдені в архівах, а нині повністю забуті, музикальні твори, написані у Глухові у кінці XIX – на початку XX ст. місцевими поміщиками. Майже через 120 років вони знову прозвучали завдяки нашим партнерам-професіоналам Глухівської школи мистецтв ім. М. Березовського: директору Ганні Мироненко (фортепіано), викладачам хору і вокалу Наталії Шаройко та Тетяні Тохтамиш, викладачу класу бандури та вокалу Дмитру Лук’яненку.
Серед інших, у Заповіднику виконувалися музичні твори Олександра Івановича Дочевського. Він народився у 1866 р., закінчив Глухівську чоловічу прогімназію, колегію Павла Галагана і у 1886 р. вступив на юридичний факультет університету Св. Володимира в Києві. Обравши для себе кар’єру юриста, Олександр Іванович грав на скрипці і брав участь у вечорах, які влаштовувались у глухівському музичному салоні. На «Ночі історії» були присутні його нащадки, які нині проживають у Києві: Андрій Александрович-Дочевський – заслужений діяч мистецтв України, головний художник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка; Федір Александрович-Дочевський – поет, художник, викладач театрального дизайну в Академії витончених мистецтв у Києві, режисер документального фільму «Російський дятел», який був неодноразово представлений на кінофестивалях у Європі та США.
Організатори четвертої «Ночі історії Глухова» висловлюють щиру вдячність жителям та гостям міста, які завітали цієї ночі до Заповідника, всім, хто подарував незабутні емоції, що залишаться у пам’яті присутніх надовго.
Залишити відповідь