День пам’яті жертв Голодомору

Українські чорноземи можуть нагодувати півсвіту, але саме в Україні мільйони хліборобів померли з голоду у 30-х рр. XX ст. Щороку наприкінці листопада у нашій державі згадують жертв штучного голоду 1932–1933 років – одного із найбільших злочинів комуністичного режиму.

21 листопада 2019 року співробітниками Національного заповідника «Глухів» для вихованців Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою був проведений урок історичної пам’яті «День пам’яті жертв Голодомору». Учнівська молодь дізналася про масштаби катастрофи 1932–1933 років, що охопила територію України, на якій проживало 22 мільйони людей. Голод знищив від семи до десяти мільйонів осіб.

Неля Пінчук розкрила передумови та причини Голодомору, наголосивши, що масова смертність була зумовлена тим, що у населення силою відбирали запаси їжі, бо селянство чинило опір колективізації. Лише у 1932 р. на території України було 900 селянських повстань. Щоб покарати «невгодних» та з метою «виховання» тих, хто вцілів, Сталін і комуністична партія наказали вивезти увесь урожай із окремих районів УРСР, створивши таким чином штучний голод в Україні.

Після 1933 року інформація про масове вмирання людей під час цього рукотворного лиха замовчувалася. Лише наприкінці 1980-х рр. почали вживати термін Голодомор.

Крім фактологічного матеріалу щодо причин виникнення та наслідків Голодомору, які призвели до значних культурних, соціальних та ментальних втрат, співробітниця Національного заповідника «Глухів», використовуючи архівні фото і відеоматеріали, продемонструвала, як ця тема втілена у творчості сучасних скульпторів-митців та представлена у монументах, розміщених по всьому світові; ознайомила із виданням «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.».