Велич Павла Полуботока

Національний заповідник «Глухів» в рамках співпраці з освітніми закладами міста 9 грудня 2019 року провів дослідницький урок-лекцію «Загадка скарбів гетьмана Павла Полуботка (1660–1724)» для студентів Глухівського медичного училища. Цього дня майбутні медики разом із науковцями Заповідника пройшли дорогами життя Павла Полуботка та якнайповніше ознайомилися із діяльністю наказного гетьмана Лівобережної України «Глухівського періоду» історії України.

Минуле формує сучасність, тому дана тема лекції вибрана невипадково, адже саме у Глухові у 1722 році, після смерті Івана Скоропадського, козацька старшина обрала наказним гетьманом чернігівського полковника Павла Полуботка. У Глухові була і його гетьманська резиденція.

Діяти наказному гетьманові довелося у складних, тяжких для України історичних умовах. У цей час російський цар Петро I намислив остаточно знищити відособленість і окремішність України і завести у ній такі ж порядки, як і у Російській імперії. Для цього був виданий указ про заснування у гетьманській столиці, Глухові, нової адміністративної установи – Малоросійської колегії (1722).

Павло Полуботок, чоловік рішучий і твердий, від самого початку виступав проти діяльності Малоросійської колегії, яка обмежувала козацьку автономію, втручалася у засадничі питання українського державотворення та фактично позбавляла гетьмана й тієї невеликої влади, яку він мав. Павло Полуботок вирішив здійснити реформи судової системи, унаслідок яких Малоросійська колегія втратила би ґрунт для своїх претензій на управління Гетьманщиною. За це цар Петро I «з великим гнівом і люттю» звелів заарештувати і посадовити наказного гетьмана до Петропавлівської фортеці, що у Санкт-Петербурзі, де він був закатований і помер.

Після цікавої та змістовної розповіді студентство мало змогу поставити запитання лектору – керівнику науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів» – Ю.О. Коваленку. Так відбулась активна жвава дискусія щодо легенди про «золото Полуботка». Про неї йдеться у ряді науково-популярних журналів, і пов’язана вона зі спадщиною гетьмана. Свої скарби Павло Полуботок нібито у 1723 році відправив до Лондона в один із банків і заповів повернути гетьманське золото в уже незалежну Україну своїм нащадкам.