Урок народознавства «Лялька мотанка – щаслива доля намотана»

Про українські вишиванки, рушники, писанки знають усі. Не менш цікавими є й ляльки-мотанки – стародавні українські іграшки, які з давніх-давен супроводжували наших предків, проте, на жаль, є дещо забутими нині, в епоху цифрових технологій.

8 червня 2021 року співробітники Національного заповідника «Глухів» у облаштованому мистецькому просторі закладу, популяризуючи українську культуру та історію, провели урок народознавства «Лялька мотанка – щаслива доля намотана». Учні 1-го класу Глухівської загальноосвітньої школи I–III ступенів № 3 отримали можливість «доторкнутися» до творів декоративно-прикладного мистецтва та ознайомилися із фондовою етнографічною колекцією авторських вузлових ляльок кандидатки педагогічних наук, доцентки та викладачки кафедри технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, мисткині Світлани Білевич.

Неля Пінчук розповіла допитливим юним чомучкам, що вузлова лялька – це лялька-оберіг без обличчя. Традиційно на ній ніколи не промальовувалися очі, брови, вуста, ніс. Адже згідно давніх вірувань безлика лялька не могла стати чиїм-небудь двійником, отже принести шкоди людині. Слов’яни були впевнені: лялькам-оберегам не можна малювати обличчя ще й тому, що через очі ляльки в її господаря може вселятися злий дух. Для того, щоб наділити маленьку вузлову ляльку великою магічною силою, на ляльковому обличчі нитками чи стрічками виплітали кольоровий хрест – давній могутній символ Сонця.

Також екскурсоводка Заповідника, задовольняючи естетичну цікавість і культивуючи сприйняття предметів традиційної української творчості, пояснила школярам, що означає назва «лялька-мотанка», яке функціональне призначення цієї оберегової іграшки та в чому її магічна сила, наголосила на особливостях виготовлення останньої, розповіла про значення кольорів тощо.