Захищаючи Україну, загинув Юрій Коваленко

Ти пішов від нашої колективної родини у вічність, залишивши у спадок те найдорожче, що збирав протягом життя – історію свого народу, чию душу розумів набагато глибше за нас. Людина. Історик. Воїн. Українець. Зі щирим і добрим серцем, чистою і світлою душею, відкритою усмішкою. Розумний, талановитий, гідний…

Ти прожив своє життя чесно, зробивши набагато більше за нас у науці, музейній справі, творчості. Ти хвилювався, що час плине надто швидко, а ще стільки незавершених справ…Ти захищав нас, щоб ми могли жити.

Твоє єство на цих світлинах в погляді, жесті, усмішці. Твоя душа поряд з нами у музейній експозиції і фондовій колекції, наукових статтях і дисертаційному дослідженні, у результатах археологічних експедицій і студентських практик, відеозйомках і екскурсіях. Ми всі у боргу перед тобою…