ДОСЛІДЖУЄМО ЗАГАДКОВУ СІВЕРІЮ

Сіверщина – край, де започаткувалась українська національна державність в гетьманських столицях Батурині і Глухові, писався літопис партизанської звитяги Спадщанського лісу, відродилась духовна діяльність монастирів: Молченського, Софронієвського, Глинської пустині.

Науково-практичні конференції, започатковані Національним заповідником «Глухів» у 2002 р., шукають нові підходи і напрямки у дослідженні вітчизняної історії. Всебічне вивчення Сіверщини дає можливість відновити справжню історію України, заповнити багато невідомих її сторінок.

28-30 травня 2014 р. відбулась чергова тринадцята науково-практична конференція «Сіверщина в історії України». Її організаторами вкотре виступили Національний заповідник «Глухів» та Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Така співпраця дає можливість долучитись широкому колу науковців, музейних працівників, краєзнавців до обговорення результатів сучасних досліджень регіональної історії.

Конференція мала широку географію наукового представництва – Крим, Дніпропетровщина, Полтавщина, Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Київщина, Черкащина, Житомирщина, Хмельниччина, Росія, Канада…. Тематику доповідей, представлених її учасниками, представляли наступні розділи: пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа, історія та культура давніх часів і середньовіччя, польсько-литовська доба та Гетьманщина, нова історія, музейна справа в Україні. Вони стосувались різноманітних аспектів: охорони культурної спадщини, реставрації пам’яток, історії української архітектури’, історичної топографії, дослідження персоналій тощо.

Особливістю нашої конференції є обов’язкове видання чергового випуску наукових праць до початку її роботи, що дає змогу учасникам попередньо ознайомитись з результатами досліджень колег, виокремити питання і обговорити їх в атмосфері конструктивного діалогу та наукової дискусії. Цьогорічний випуск презентує 76 робіт 78 авторів, з яких 2 – доктори наук, 35 – кандидати наук, 20 – аспіранти.

Символічно, що конференція, яка проходила у рік Шевченка в Україні, почалась і закінчилась доповідями, присвяченими діяльності і увічнення пам’яті Кобзаря: кандидата архітектури В.В. Вечерського «Архітектура Гетьманщини у творчості Шевченка» і кандидата історичних наук Л.І. Рожкової «Меморіальна Шевченкіана Сумщини: сторінки історії». Взагалі ж можна з упевненістю стверджувати – нецікавих тем просто не було.

Закриваючи роботу конференції, учений секретар заповідника Ірина Мошик подякувала всім присутнім за плідну працю і закликала вже починати готуватися на наступний рік. Дата проведення чотирнадцятої конференції буде визначена наприкінці цього року.