Глухівськими шляхами Великого Кобзаря
У ці березневі дні Україна відзначає Шевченківські дні. З нагоди 212-ї річниці від дня народження та 165-х роковини смерті Тараса Григоровича Шевченка у Національному заповіднику «Глухів» відбулися культурно-просвітницькі заходи «Шевченко і Глухів: маршрути життя і творчості», які провели співробітниці науково-дослідного відділу Л. В. Артемова і А. В. Печена.
До тематичних бесід долучилися учні 8-Б класу Глухівської ЗОШ № 2 (вчитель І. О. Лук’яненко ), учні 9-Б класу (вчитель Г. М. Стрельчук ) Глухівської ЗОШ № 3, учні 11 класу (вчитель Т. С. Кабанова) Глухівської ЗОШ № 1, а також слухачі Університету третього віку «Активне довголіття» комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Глухівської міської ради.
Відвідувачі простежили хронологію трьох подорожей Кобзаря до нашого міста у 1844, 1845 та 1859 роках. Центральне місце у розповіді посіла Миколаївська церква – унікальна пам’ятка сакральної архітектури, яку поет особисто відвідував та називав «історичною». Щоб поєднати епоху Кобзаря із сучасністю, фахівці Заповідника провели для присутніх коротку віртуальну 3D-екскурсію цим храмом.
Важливим акцентом зустрічей став факт, що у травні 1861 року саме Глухів першим на українській землі зустрів домовину з прахом митця під час його перепоховання до Канева. Окрім документальних свідчень, аудиторії презентували сучасний образ Кобзаря – енергійного та прогресивного європейця, чия постать увічнена у скульптурній композиції в центрі міста.
Доповнив захід огляд видань «Кобзаря» із фондів Глухівської публічної бібліотеки, який презентувала завідувачка відділу обслуговування Н. В. Шубнікова. На завершення школярі зіграли у тематичну настільну гру «Шевченко питає». Таке поєднання історії та інтерактиву допомогло учасникам відчути Тараса Шевченка не просто постаттю з минулого, а живим символом, що й сьогодні наповнює змістом нашу національну ідентичність.
















Залишити відповідь