Цифрова репрезентація спадщини Скоропадських у Глухові
В етнохабі «Гетьманська Глухівщина» на базі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка відбувся просвітницький захід «Іван Скоропадський і гетьманський Глухів: історія, що оживає». Заняття-екскурсію провела завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів» Людмила Артемова. Впровадження такого освітнього формату стало результатом інституційного партнерства університету та Заповідника за підтримки Українського культурного фонду.
Захід було присвячено історії Глухова доби Гетьманщини, а також постатям Івана та Анастасії Скоропадських і їхньому внеску в розбудову міста й Гамаліївського монастиря. Тематику приурочили до 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Скоропадського, яке відзначається у 2026 році.
Ключовим інструментом візуалізації минулого стала технологія доповненої реальності (AR). За допомогою інтерактивних AR-карток учасники мали змогу дослідити тривимірні моделі пам’яток Гамаліївського монастиря: собору Різдва Богородиці, Харлампіївської церкви, надбрамної вежі-дзвіниці та келій. Робота з цифровими матеріалами супроводжувалася пізнавальними завданнями, що допомагали з’ясувати архітектурні особливості споруд, їхнє призначення та історичний зв’язок із родиною Скоропадських.
Програма заняття-екскурсії передбачала також знайомство з історичними портретами гетьманського подружжя Скоропадських та 3D-реконструкціями втрачених сакральних споруд Глухова – Анастасіївської церкви й Троїцького собору. Підсумком інтерактиву стала тематична вікторина на платформі «Kahoot!».
Цифрові продукти, використані під час заходу, розроблені Глухівським національним педагогічним університетом ім. О. Довженка у партнерстві з Національним заповідником «Глухів» за підтримки УКФ у межах проєктів «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» і «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції».
Така форма музейно-освітньої роботи демонструє практичну ефективність новітніх технологій у популяризації культурного надбання. Водночас це приклад плідної співпраці Заповідника та університету у справі збереження історичної пам’яті й залучення молоді до вивчення минулого рідного краю.
Відеоматеріали заняття доступні на YouTube-каналі «Гетьманська Глухівщина».












Залишити відповідь