«Глуховская» железная дорога»

25 січня 2017 року в конференц-залі Національного заповідника «Глухів» відбулась презентація наукового-популярного видання «Глуховская» железная дорога», присвячена 120-річчю від дня відкриття руху по вузькоколійній гілці Ворожба – Середина-Буда, що проходила через Глухів. Автор видання – Віра Валеріївна Назарова – запропонувала всім гостям заходу перевтілитись у пасажирів потягу, здійснити історичну мандрівку залізницею минулого століття, зануритися в атмосферу того часу, коли залізницею ще ходили не сучасні локомотиви, а потяги, які характерно гуділи та випускали пар.

На початку подорожі в минуле відвідувачі побачили фільм про різні моделі потягів початку XX ст., а саме: «С.И. Зак», «С.И. Мальцев», В.И. Громилов», «Оренштейн и Коппель» 4978, «Оренштейн и Коппель» в.177. Про їх згадує В. Назарова і у своїй книзі.

Власне робота над виданням розпочалася шість років тому. До збору інформації долучилося кілька дільниць Південно-Західної залізниці, що проходять по території колишньої Чернігівської губернії, підприємств і виробництв, які обслуговувала гілка Ворожба – Середина-Буда. Авторкою були підняті архівні і документальні джерела, картографічний і ілюстративний матеріали. До написання вона залучила співробітників Національного заповідника «Глухів», які своїми консультаціями і дослідженнями в натурі допомогли достеменно відтворити події того часу. І це вдалося: читач з першої сторінки поринає у світ взаємостосунків між транспортним сполученням і комерційною пропозицією, між ступенем комфорту пасажирських вагонів і фінансовою спроможністю подорожуючих залізницею.

Присутні на презентації працівники учбових, музейних, бібліотечних закладів міста почули історії, які не увійшли до видання – розповіді про людей, чия професійна діяльність була пов’язана із залізницею, про її пасажирів, навіть про глухівську «Анну Каренину». Як це прийнято у потягах, учасники заходу підігрівалися чаєм і фірмовим шоколадом «Глуховская» железная дорога».

Насамкінець бажаючі виступили з привітаннями на адресу автора та побажаннями успіхів у подальших наукових пошуках, серед яких був священик церкви у с. Білокопитово отець Леонід, який висловив слова щирої вдячності Вірі Валеріївні за її любов до своєї малої батьківщини і сподвижницьку працю по вивченню історії нашого регіону.