Останнім шляхом Кобзаря

До 160-річчя перепоховання Т.Г. Шевченка на Черкащині, в українських містах, якими у 1861 році на шляху із Санкт-Петербурга до Чернечої Гори у Каневі проходила траурна процесія із тілом Великого Кобзаря, проходили заходи щодо вшанування пам’яті геніального поета.

15 травня 2021 року співробітники Національного заповідника «Глухів», які, досліджуючи регіональну історію, крім іншого, вивчають факти перебування Т. Шевченка у Глухові та особливості зображення краю у творчості поета, узяли участь у поштовому поході-реквіємі, що стартував у колишній гетьманській столиці за сприяння та ініціативи сучасного мандрівника, громадського діяча, члена Черкаського земляцтва «Шевченків край» Олександра Канівця. Цього дня у Глухові він презентував свою раритетну пересувну тематичну філателістичну виставку «Останнім шляхом Кобзаря» та вперше на Сумщині демонстрував особливо цінний експонат – посмертну маску Тараса Григоровича.

«Поштовий» пам’ятний похід, присвячений українському пророку, у травні 2021 року почав мандрувати країною саме із Глухова невипадково. Глухів був тим рідним для Шевченка куточком його Батьківщини, який говорив кожному, хто у XIX ст. подорожував трактом Москва – Київ, що саме на цій Глухівській землі вже починалася Україна. Мандруючи Україною, Шевченко тричі бував у Глухові, неодноразово згадував місто у своїх прозових та віршованих творах, зокрема, у поемах «Сон», «Іржавець» та повісті «Капітанша». Символічно, що Тарасові «Заповіт» та «Зоре моя вечірняя» цього дня ожили у виконанні Народного камерного хору духовної музики м. Глухова під керівництвом Катерини Кобзар.