Старовинні будівлі рідного Глухова

Віяння технічного прогресу та сучасної цивілізації постійно змінюють якість людського життя. Проте політична, етносоціальна та культурна історія продовжують існувати в пам’ятках архітектури, які є німими свідками колишніх часів. Глухів багатий на таку історико-культурну спадщину, де кожна старовинна будівля зберігає в собі загадки або про якісь події, або відомості про знану постать, котра так чи інакше вплинула на становлення і розвиток нашого міста.

Сьогоднішній екскурс в історію Глухова пов’язаний із будівлею на розі вулиць Спаської та Інститутської (вул. Спаська, 15), свіжопофарбовані стіни якої милують око глухівчан та містять присмак старовини. Цей будинок нещодавно був відремонтований власними силами Глухівського водоканалу й натепер є офісом цього комунального підприємства.

А більш ніж півтора століття тому, у 1856–1875-х рр., будівля на вул. Спаській, 15 належала Бороху Зеліковичу Янпольському. Маєток Бороха Янпольського займав приблизно третину відстані по вул. Інститутській до вул. Києво-Московської. Сусідня з ним садиба на Спаській вулиці належала його батькові – Зеліку Єселевичу Янпольському, а за нею, до самого дитячого притулку (Глухівська загально-освітня школа I–III cт. №3), розташовувалася садиба брата Бороха Янпольського – Берки Янпольського. Упродовж 30-ти років ці ділянки переходили у власність від одного брата до іншого, ділилися, закладалися та продавалися. Зауважимо, що в цілому вул. Спаська у ті часи була «найєврейською вулицею у Глухові».

Пройшли роки… Після більшовицького перевороту у Петрограді, у 1919 р. у будівлі по вулиці Спаській, 15, імовірно, розміщувався денікінський кірасирський лейбгвардійський полк. Які ще організації, установи або інституції тут були до війни – невідомо. Але відразу після звільнення міста, в 1943 р., будівлю передали конторі «Донбасшахтоліс». Остання була створена для постачання кріпильного лісу на шахти Донбасу. Незважаючи на воєнний час, «Донбасшахтоліс» отримав нові автомашини ЗІС-5 та всюдиходи «Додж-Королева», які надійшли за ленд-лізом. На початку 50-х років ХХ ст. ця контора перебазувалася до Карпат, а в старовинному будинку у 1959 р. розмістили Глухівську музичну школу, яка працювала в ньому до 1995 р., до часів, коли спорудили нову школу мистецтв ім. М. Березовського.