Третя «Ніч історії Глухова»

За безпосередньої участі та на базі Національного заповідника «Глухів» у ніч із 16 на 17 березня, з 22.00 вечора і до 06.00 ранку відбулася третя «Ніч історії Глухова».

Організатор та ініціатор даного проекту у Глухові – засновниця сайту «Вихованцям глухівських гімназій присвячується», дослідниця генеалогії глухівських дворянських родин Назарова Віра Валеріївна. «Ночі історії Глухова» змінюють свою локацію, але за традицією знавці та поціновувачі історії Глухова збираються у старовинних будівлях давньої гетьманської столиці. Цього разу це була пам’ятка архітектури місцевого значення «Федорівські торгові ряди», збудована у 1880 роках, де зараз знаходиться затишне кафе «Glukhov-Street Food».

Цієї ночі національний культурний простір у Глухові створювали безпосередньо організатори цього науково-просвітницького проекту, керівництво Національного заповідника «Глухів», лектори, наукові співробітники Заповідника, мешканці Глухова та інших міст України.

Подія «Третьої ночі історії Глухова» цього разу знайшла своє відображення у вірші Ірини Семенівни Колтакової «Ніч історії Глухова». Ця відома глухівчанка, поетеса, член Національної спілки журналістів, а також власниця найбільшої у нашій країні колекції дзвоників була серед гостей цього унікального за формою організації в масштабах України заходу.

Третя «Ніч історії Глухова»

16-17. 03. 2019 р.

Ніч повільно спадає на місто

І все стихне навколо за мить.

Ліхтарів мерехтливе намисто

Вкаже путь, лише тим, хто не спить.

Тим, хто хоче про Глухів все знати,

Що тут діялось дуже давно.

І про це є кому розказати,

Відчинивши в минуле вікно.

Тихо ніжна мелодія ллється,

В залі кави стійкий аромат

І у мить цю присутнім здається,

Ніби, час повертає назад.

Інтригуючи, Віра розкаже

Нам про цвинтар єврейський в цей час,

І світлини надгробків покаже,

Що дійшли крізь століття до нас.

Ляльки-мотанки світ загадковий

Інга всім майстер-класом відкриє,

Оберіг кожен зробить чудовий,

Навіть, той, хто здавалось, не вміє.

Кожен з нас у минуле порине,

Щоб знайти родоводу коріння,

І завдячить Веніаміну

За талант пошуковця й терпіння.

Сквери й вулиці Глухова кличуть,

Ми в цю ніч вирушаємо в мандри.

Про далеке минуле засвідчить

Дивна розповідь Олександра.

Тихо ніжна мелодія ллється,

В залі кави стійкий аромат

І у мить цю присутнім здається,

Ніби,  час повертає назад.