Цікаве фото

Одним із найулюбленіших місць відпочинку глухівчан без перебільшення можна назвати Павлівське озеро. Датою його утворення вважається 1961 рік, коли у південно-західній частині міста на річці Есмані була збудована гребля. До затоплення у нижній і верхній частинах озера знаходились рівнинно-заплавні луки, у середній – торф’яні кар’єри, що були залишками колишнього озера, яке з часом заросло і перетворилось у торфовище.

Серед поодиноких даних щодо історії виникнення цієї акваторії знаходимо средню глибину озера на рівні 1,7 м, в руслі річки біля греблі – до 4,5 м. Озеро при будівництві мало отримати назву «Комсомольське», але вона не прижилася. Відтоді і по сьогодні глухівчани називають його Павлівським за назвою хутора, що колись розташовувалось у цій місцевосці.

Нещодавно у архіві місцевої газети «За перемогу» у № 88 за 1960 рік нам трапилось цікаве фото, на якому зафіксований процес будівництва Павлівського озера, зокрема висипки дамби, завдяки якій вода мала заповнити долину Есмані до Веригінського мосту на площі 79 га. Ця місія і була виконана у 1961 році.

Після того, як навесні 1995 р. прорвало греблю і з водою пішла риба та інші планктонні організми, біоценоз водойми був сильно порушений. Питання щодо охорони Павлівського озера і шляхів їх вирішення піднімав кандидат біологічних наук Анатолій Бичко. З його роботами можна ознайомитись у періодичних виданнях Національного заповідника «Глухів».