В рамках заходів, присвячених 310-й річниці від дня проголошення Глухова столицею гетьманської та Лівобережної України, в конференц-залі Національного заповідника «Глухів» для студентів медичного училища було проведено урок історичної пам’яті «Глухів – столиця Гетьманщини». Майбутні працівники медичної галузі дізналися про історію міста XVIII ст.
Події цього століття увійшли до наукового обігу під загальною назвою «Глухівський період історії України (1708–1782)». Під час заходу його учасники з’ясовували, чому саме Глухів став останньою гетьманською столицею. Істориками встановлено, що об’єктивним показником рівня соціально-економічного розвитку міст в ті часи могла бути кількість мурованих споруд. У порівнянні з іншими містами, Глухів з двома кам’яними церквами (Михайлівською та Миколаївською) і великим мурованим Успенським монастирем в середмісті мав вигляд надзвичайно розвинутого і багатого населеного пункту. Серед усіх міст українсько-російського прикордоння він мав містобудівну інфраструктуру, найбільш підготовлену для того, щоб взяти на себе виконання столичних функцій. Така інфраструктура враховувала величину території, наявність вільних земель, потужність укріплень, величину майданів, імпозантність головних вулиць, монументальність центральних споруд. Всі ці особливості відтворені на макеті Глухівської фортеці XVIII ст., який можна побачити залі козацької доби музею археології Національного заповідника «Глухів».
Залишити відповідь