Вузлові ляльки від мисткині Світлани Білевич

Щороку фонди Національного заповідника «Глухів» поповнюються новими цікавими знахідками, які стають музейними предметами та згодом експонуються у виставкових колекціях, представляючи історико-культурну спадщину нашого народу.

Так, нещодавно, власноруч виготовлену невелику колекцію авторських вузлових ляльок до фондів Заповідника передала кандидатка педагогічних наук, доцентка та викладачка кафедри технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка Світлана Вікторівна Білевич.

Вузлова лялька – це лялька-оберіг без обличчя. Традиційно очі, брови, вуста, ніс на ній ніколи не промальовуються. Адже згідно давніх вірувань безлика лялька не може стати чиїм-небудь двійником, а отже принести шкоди людині. Слов’яни були впевнені: лялькам-оберегам не можна малювати обличчя ще й тому, що через очі ляльки в її господаря може вселятися злий дух. Для того, щоб наділити маленьку вузлову ляльку великою магічною силою, на ляльковому обличчі нитками чи стрічками виплітали кольоровий хрест – давній могутній символ Сонця.

Виготовлення такої магічної ляльки – це цілий ритуал, при якому майстрині не користуються ножицями, голками та іншими колючо-ріжучими предметами. Клаптики тканини, «щасливого» ношеного одягу, рвали на менші клапті, скручували нитками, зав’язували вузликами.

Задовольнити свою естетичну цікавість і більше дізнатися більше про етапи та правила створення народної вузлової ляльки, її традиційний розмір та «підзарядку», а також отримати відповідь на питання: чи існували ляльки-іграшки для хлопчиків, – усі бажаючі можуть на уроках народознавства для школярів та учнівської юні, які проводяться у облаштованому культурно-мистецькому просторі Заповідника.

Національний заповідник «Глухів» дякує мисткині Світлані Білевич за те, що в епоху цифрової революції, коли усе більше людей стає споживачами, насамперед, текстів, образів, звуків, вона у своїх роботах зберігає народну культуру та історію й, разом із нашої музейною інституцією, культивує естетичне сприйняття предметів традиційної української творчості.