Кіноурок «Тарас Шевченко – дотик до Глухова»

9 березня 1814 р. народився виданий український поет, прозаїк, художник Тарас Григорович Шевченко. Колектив Національного заповідника «Глухів» долучився до всеукраїнських заходів по вшануванню пам’яті славетного митця. До 203-ї річниці від дня народження Кобзаря екскурсоводом Нелею Пінчук для учнів 7 класу Глухівської загальноосвітньої школи № 2 був проведений кіноурок «Тарас Шевченко – дотик до Глухова».

Тарас Григорович кілька разів приїздив на Україну. Його шлях пролягав поштовим трактом Москва – Київ через Глухів. Про це сам письменник згадував у автобіографічній повісті «Капітанша». Вперше він  побував у Глухові на початку лютого 1844 року, коли повернувся в Росію з України, де, проходячи практику, змальовував історичні та архітектурні пам’ятки. Закінчивши в 1845 році Петербурзьку академію мистецтв, Т.Г. Шевченко виїхав на постійну роботу до Києва.

Перетинаючи кордон Росії з Україною і опиняючись на Глухівщині, поет і художник бачив тут біленькі хати, крислаті красуні-верби, український національний одяг, чув рідну мову. Прибувши на початку квітня 1845 року до Глухова, Тарас Шевченко зупинився у свого знайомого приятеля В.О. Білявського, який мав хутір Білявщину (і понині ця назва збереглася). На жаль, не зберігся будинок В. Білявського, в якому Шевченко гостював близько двох тижнів у квітні 1845 року. Живучи тут, Тарас Григорович любив з високого косогору милуватись мальовничим пейзажем Глухова.

Перебуваючи в Глухові, Т.Г. Шевченко оглядав, вивчав і змальовував його різні історичні місця, про що потім згадував у своїй поемі «Сон» та вірші «Іржавець».

Востаннє Тарас Григорович побував у Глухові 26 серпня 1859 року, коли він із своїми приятелями-покровителями Федором та Іваном Лазаревськими прибув у наше місто з м. Кролевця, назавжди залишаючи Україну, де йому не дозволялось оселитись на постійне проживання.

4 травня 1861 року жителі Глухова зустріли домовину з останками свого великого Кобзаря, яку перевозили з Петербурга через Москву і Глухів для поховання на Чернечій горі біля м. Канева.

На знак перебування Т.Г. Шевченка на Глухівщині одну з центральних вулиць Глухова і провулок названо його іменем, с. Чорториги перейменовано на с. Шевченкове. У 1991 р. до 130-річчя перепоховання Т. Шевченка під час проведення Всеукраїнської акції «Останнім шляхом Кобзаря» у Глухові на старому Київському шляху був встановлений пам’ятний знак у вигляді верстового стовпа. Наразі громадськість Глухова активно обговорює питання щодо місця встановлення пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в нашому місті.