Минулого тижня столиця історичної науки на кілька днів перемістилася до Глухова. Його культурна і історична спадщина настільки значна і багатогранна, відбиває настільки важливий етап українського державотворення, що охорона, вивчення і гідне примноження цих вартостей перетворилися на проблему загальнонаціональної ваги.
Науково-практична конференція «Сіверщина в історії України», яка традиційно проводиться Національним заповідником «Глухів» та Центром пам’яткознавства Національної академії наук України і Українським товариством охорони пам’яток історії та культури в останніх числах травня, цього року поєднала у однойменному збірнику наукових праць 123 роботи 131 автора, серед яких – 3 доктора і 46 кандидатів історичних наук, 12 аспірантів, 70 наукових співробітників провідних історико-культурних заповідників і музейних закладів України. Конференція має по праву називатися міжнародною, адже коло її учасників вже давно виходить за межі нашої держави – до науковців із Канади і Росії цього року долучилися дослідники із Польщі і Чеської Республіки.
Розпочинаючи офіційне відкриття конференції 1 червня, заступник генерального директора Національного заповідника «Глухів» Світлана Жукова зазначила, що цей день для працівників закладу є нібито початком нового робочого року, упродовж якого йде підготовка до проведення чергової конференції через реалізацію комплексу заходів з ремонту і благоустрою територій пам’яток Заповідника, створення експозицій нових виставок, комплектування фондових колекцій, написання статей і оформлення їх у збірник наукових праць, внесених до переліку фахових видань з історії України.
З вітальним словом до наукової спільноти, представленої всіма регіонами України, звернулася заступник міського голови Маріанна Васильєва і директор Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі Сергій Тупик. Він подарував до бібліотеки Заповідника художнє видання «Слово о полку Игореве».
Перед початком пленарного засідання, як і анонсувалося, відбулася презентація колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини», один з розділів якої присвячений пам’яткам культурної спадщини в структурі діяльності Національного заповідника «Глухів». Сергій Зозуля, який є автором ідеї створення монографії і її підсумкового розділу, познайомив учасників конференції зі специфікою побудови видання, розміщення ілюстративного і довідкового матеріалу.
Пленарне засідання традиційно розпочалося виступом «патріарха і ідеолога» глухівського заповідника, кандидата архітектури, доцента кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства факультету культурології Київського національного університету культури і мистецтв Віктора Вечерського, який у своїй доповіді «Теоретичні основи дослідження архітектури Гетьманщини» зробив висновок, що сьогоднішні теоретичні уявлення дозволяють розглядати архітектуру України як самостійне явище, а не як похідну від архітектури сусідніх країн. А далі було ще багато виступів (18 у перший день і 14 у наступний), які доброзичливо сприймалися аудиторією, викликали жваву дискусію і коментарі. Особливо емоційним виявився фільм «Заруцкое», зроблений генеалогом Вірою Назаровою, у якому авторка використала унікальні світлини із сімейного архіву нащадків родини Беків. Цей фільм вона продемонструвала після конференції і для жителів с. Білокопитове.
Заряджені позитивними емоціями науковці і музейники роз’їхались по своїм закладам з надією зустрічі на черговій сімнадцятій конференції, яка проходитиме у наступному році 30 травня – 1 червня.
Залишити відповідь