Глухівський учительський інститут
(вул. Києво-Московська, 24, охоронний номер 50-Н/1)
Інститут з трирічним терміном навчання засновано 1874 р. Першим його директором став учень К.Д.Ушинського А.В.Білявський. У 1871 р. Глухівське земство купує у М.А. Терещенка недобудовану споруду по вул. Києво-Московській, щоб відкрити в ній лікарню та богодільню. У зв’язку з фінансовими труднощами, земство у 1873 р. продає Міністерству Народної Освіти мурований двоповерховий корпус лікарні, споруджений у 1871-1873 рр. за проектом архітектора Олександра Івановича Гросса. У 1878-1879 рр. над тильною частиною будинку збудовано третій поверх. У 1903-1904 рр. інститут розширено прибудовою до тильної частини корпусу.
Тут отримали вищу освіту кінорежисер О.Довженко, письменники С.Васильченко і С.Сергєєв-Ценський. 1925 р. інститут перетворено на педагогічний технікум, 1930 р. – на інститут соціального виховання, 1937 р. – на учительський інститут, з 1954 р – Глухівський педагогічний інститут. 1976 р. присвоєно ім’я С.М. Сергєєва –Ценського, 2008 р. – О.Довженка.
Пам’ятка розташована на території Національного заповідника «Глухів». Займає східну частину території педуніверситету, виходячи фасадами бічних крил на червону лінію забудови вул. Інститутської. Чільний південний фасад обернений до вул. Києво-Московської, від якої корпус відділяє сквер.
Корпус мурований, на підвалі. Незважаючи на різночасовість побудови окремих частин, споруда вирішена у єдиному стилістичному ключі – в формах неокласицистичного напрямку історизму.
Споруда П-подібна в плані. Планування більшої частини коридорне, з однобічним розташуванням приміщень тильного крила, багатокамерне, близьке до анфіладного. Чільний фасад симетричний. Вісь акцентує одноповерховий вхідний ризаліт-тамбур. Низенький перший поверх декоровано плоским дощатим рустом. Другий поверх має розвинену пластику: високі аркові вікна спарено, їх розділяють спарені пілястри з нішами. Вінчає фасад розвинений антаблемент з фризом кронштейнів і тонко профільованим карнизом.
Будинок зведений на основі двопролітної конструктивної схеми, з трьома поздовжніми несучими стінами в кожному крилі. Перекриття плоскі по дерев’яних балках. Підлоги дощаті. Сходи по сталевих косоурах. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю. Пофарбування фасадів традиційно двоколірне: червоне тло, білі деталі.
Учительський інститут становить визначну історико-культурну цінність як другий в Україні найдавніший (після ліцею князя Безбородька в Ніжині) педагогічний вищий учбовий заклад. Будинок має також високі архітектурно-мистецькі якості.
Залишити відповідь