Миколаївська церква

Миколаївська церква

(Соборний майдан, охоронний номер 629-Н)
mikol

Церкву збудовано на місці однойменної дерев’яної, відомої з документів, у 1683-1695 рр. Замовником був глухівський сотник Василь Ялоцький. У кінці XVII – на початку XVIII ст. деякий час правила за соборну і була головною домінантою Радного майдану. Перед нею відбувалися козацькі ради: 1708 р. тут було обрано гетьманом І.Скоропадського, 1727 р. – Д.Апостола, 1750 р. – К.Розумовського. У радянський період церкву закрили, а повернули релігійній громаді у 1991 р.

Тридільна триверха з дзвіницею церква стоїть посеред центрального Соборного майдану м.Глухова. Займає острівне положення. Знаходиться на території Національного заповідника «Глухів» в історичному середмісті. Її основні компартименти згруповано по поздовжній осі схід-захід: п’ятистінний вівтар 6 x 6,6м, восьмигранна нава 10,4 х 8,75 м, квадратовий в плані бабинець 6 x 6 м, два прямокутні компартименти західного притвору. Висота центрального верху 30 м. Нава має двозаломний верх, відкритий на всю висоту.

Зовнішній декор стриманий: грані підкреслено широкими лопатками і півколонками; вікна, розміщені у два яруси, мають спрощені наличники з фігурними розірваними сандриками. Стіни вінчає слабо розкрепований карниз із смугою поребрика. Верхи церкви витончені й водночас монументальні: перехід від більшого до меншого призматичних обсягів здійснюють покрівлі пластичних обрисів на кожному заломі. Верхи вінчають глухі ліхтарики з маківками й хрестами ковальської роботи. Західний притвор з дзвіницею є вдалим прикладом архітектурної стилізації другої половини XIX ст. Імітуються архітектурні форми первісних частин споруди. Дзвіниця класичного типу – восьмерик на четверику. Північний і південний притвори на чільних гранях мають низенькі пристінні шестиколонні портики тосканського ордеру з масивними трикутними фронтонами.

В інтер’єрі поєднано глибинно-осьовий і висотний принципи розвитку простору. У північній стіні бабинця зберігся внутристінний хід на хори, у південній стіні західного притвору – сходи на дзвіницю. Під бабинцем є підвал. Нині інтер’єр побілено.

У XVIII ст. церкву оточили численними низенькими прибудовами – ризницями і притворами. З тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. У 1871 р. за проектом глухівського архітектора А.Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Іконостас не зберігся.

Миколаївська церква – найдавніша мурована споруда Глухова, унікальний зразок тридільного триверхого храму, найяскравіший твір архітектурного стилю козацького відродження кінця ХVІІ ст., єдиний вцілілий твір видатного архітектора Матвія Єфимова.

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>