Трьох-Анастасіївська церква

Трьох-Анастасіївська церква
(вул. Спаська, 2, охоронний номер 1537-Н)

Мурована п’ятиверха церква (1893 р.) стоїть в історичному центрі міста, займаючи острівне положення посеред кварталу, в якому у першій половині ХVІІІ ст. була гетьманська резиденція. Вона є наймасивнішою архітектурною домінантою. Знаходиться на території Національного заповідника «Глухів».

Споруда кубічна, тринефна, чотирьохстовпна, хрестовокупольна, з трьома півкруглими всередині і гранчастими зовні апсидами. Під усією церквою є підвал, перекритий системою хрестових склепінь. Використовувався для господарсько-технічних потреб, у т.ч. й для влаштування парового опалення. В екстер’єрі наявність підвалу виявлено розвиненим цоколем з прямокутними вікнами.

Обсягово-просторова структура храму характерна для неовізантійського стилю. Її основу становить просторовий хрест з банею на попружних арках і циліндричними склепіннями рамен. Приміщення між раменами перекриті хрещатими склепіннями. Над ними підносяться наскрізні аркові восьмерики, увінчані сферичними банями. Вони виконують функції дзвіниць і створюють враження п’ятибанності. Нетрадиційними рисами обсягово-просторової композиції храму є наявність кругового обходу навколо середньої апсиди, а також ізольованість від основного простору двох кутових західних компартиментів, у яких розміщено сходову клітку і хрестильню.

В екстер’єрі домінують вертикальні членування – лопатки, вузькі витягнуті аркові вікна, півколонки, вертикальні профільовані тяги. Три входи акцентовано тамбурами-ганками з романськими перспективними порталами і трикутними щипцями. Головний просторовий хрест на всіх фасадах підкреслено закомарами, що вінчають середні прясла стін, і витягнутими вікнами, згрупованими у вигляді трифоріів. У бічних пряслах вікна згруповано у вигляді біфоріів. Вікна розділяють романські півколонки з кубічнмми різьбленими капітелями.

Церква збудована з місцевої цегли на вапняному розчині, потинькована. Підмурки закладено на глибині понад 4 м. Дахи і бані по дерев’яних кроквах і кружалах укрито покрівельною сталлю.

Храм має надзвичайно цінний декор в інтер’єрі. Сюжетні і декоративні розписи виконано у 1892-1893 рр. Програму їх було задано проектом А.Л.Гуна. У конусі середньої аспиди зображено Богородицю з Хрестом в оточенні херувимів, у куполі – Святу Трійцю, в парусах – євангелістів, на стінах – окремі сцени із священної історії. На підпружних арках, пілонах і в барабані – орнаментальні розписи неовізантійського характеру з переважанням елементів кола, квадрату, хреста і меандра. Високої цілісності декору надає золоте тло орнаментальних розписів, а також зорі, німби і бліки сюжетних розписів. У кольровій гамі переважають класичні темно-сині, зелені, охристі тони.

Передвівтарна перегорожа з сірого мармуру має трилопатеві завершення кожного прясла. Тут поставлено лише ряд намісних ікон