Київська брама Глухівських міських укріплень

Браму у вигляді однопролітної мурованої арки у земляному валу з невеличкими бічними кордегардіями почали будувати 1766 р. під загальним наглядом архітектора А.Квасова на місці дерев’яної фортечної брами. Будівництво завершено 1769 р. коштом державної скарбниці. Пам’ятка знаходиться на території заповідника. Замикає з заходу перспективу головної вулиці – Києво-Московської і грає важливу роль у панорамі заповідника, що розкривається з боку р. Есмань.

Прямокутний в плані обсяг одноповерхової потинькованої мурованої споруди має тридільну структуру, осьову симетричну композицію. У монументальній середній частині – високий арковий проїзд, фланкований спареними колонами римо-доричного ордеру на високих п’єдесталах. Колони несуть масивний розкрепований антаблемент з рельєфними тригліфами і гладенькими метопами. Вінчає фасад трикутний фронтон, у тимпані якого є кругле вікно.

Обабіч центрального аркового проїзду є два бічні проходи для пішоходів, значно вужчі і нижчі. Вони, як і центральний, перекриті циліндричними склепіннями. Прямокутні в плані приміщення кордегардії мають плоскі перекриття по дерев’яних балках.

Архітектурні форми пам^’ятки притаманні ранньому класицизмові з ремінісценціями бароко: застосовано спарені колони, рустовані пілястри, розкреповані карнизи і фронтон, а також круглу скульптуру (не збереглася, лишилися лише п’єдестали).

Споруда має щипцеві і вальмові дахи, укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах. 1804 р. було знесено земляні вали фортеці і за проектом чернігівського губернського архітектора А.Карташевського прибудовано з боків аркові проходи для пішоходів і нові великі кордегардії.

Пам’ятка зазнала руйнувань під час Другої світової війни. Остання реставрація – 2007 р.

Брама стоїть посередині частково збереженого західного фронту міських укріплень і надає осмисленості й історичної глибини формам рельєфу, які лише завдяки її наявності сприймаються залишками давньої фортифікації.